| стябло́ – іменник середнього роду | ||
| (ківш; таця) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | стябло́ | стя́бла |
| родовий | стябла́ | стябл |
| давальний | стяблу́ | стя́блам |
| знахідний | стябло́ | стя́бла |
| орудний | стябло́м | стя́блами |
| місцевий | на/у стяблі́ | на/у стя́блах |
| кличний | стябло́* | стя́бла* |
| [діал.] |