| су́джений1 – дієприкметник | ||||
| (від: суди”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | су́джений | су́джена | су́джене | су́джені |
| родовий | су́дженого | су́дженої | су́дженого | су́джених |
| давальний | су́дженому | су́дженій | су́дженому | су́дженим |
| знахідний | су́джений, су́дженого | су́джену | су́джене | су́джені, су́джених |
| орудний | су́дженим | су́дженою | су́дженим | су́дженими |
| місцевий | на/у су́дженому, су́дженім | на/у су́дженій | на/у су́дженому, су́дженім | на/у су́джених |