судо́во-слі́дчий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | судо́во-слі́дчий | судо́во-слі́дча | судо́во-слі́дче | судо́во-слі́дчі |
родовий | судо́во-слі́дчого | судо́во-слі́дчої | судо́во-слі́дчого | судо́во-слі́дчих |
давальний | судо́во-слі́дчому | судо́во-слі́дчій | судо́во-слі́дчому | судо́во-слі́дчим |
знахідний | судо́во-слі́дчий | судо́во-слі́дчу | судо́во-слі́дче | судо́во-слі́дчі |
орудний | судо́во-слі́дчим | судо́во-слі́дчою | судо́во-слі́дчим | судо́во-слі́дчими |
місцевий | на/у судо́во-слі́дчому, судо́во-слі́дчім | на/у судо́во-слі́дчій | на/у судо́во-слі́дчому, судо́во-слі́дчім | на/у судо́во-слі́дчих |