| | |
| сумири́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сумири́тися, сумири́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сумирі́мося, сумирі́мось, сумирі́мся |
| 2 особа | сумири́ся, сумири́сь | сумирі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сумирю́ся, сумирю́сь | сумиримо́ся, сумиримо́сь, сумири́мся |
| 2 особа | сумири́шся | сумирите́ся, сумирите́сь |
| 3 особа | сумири́ться | сумиря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | сумири́вся, сумири́всь | сумири́лися, сумири́лись |
| жін.р. | сумири́лася, сумири́лась |
| сер.р. | сумири́лося, сумири́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сумири́вшись |
