| | |
| супере́читися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | супере́читися, супере́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | супере́чмося, супере́чмось |
| 2 особа | супере́чся | супере́чтеся, супере́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | супере́читимуся, супере́читимусь | супере́читимемося, супере́читимемось, супере́читимемся |
| 2 особа | супере́читимешся | супере́читиметеся, супере́читиметесь |
| 3 особа | супере́читиметься | супере́читимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | супере́чуся, супере́чусь | супере́чимося, супере́чимось, супере́чимся |
| 2 особа | супере́чишся | супере́читеся, супере́читесь |
| 3 особа | супере́читься | супере́чаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| супере́чачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | супере́чився, супере́чивсь | супере́чилися, супере́чились |
| жін. р. | супере́чилася, супере́чилась |
| сер. р. | супере́чилося, супере́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| супере́чившись |
