| суре́мити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | суре́мити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | суре́ммо | |
| 2 особа | суре́м | суре́мте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | суре́митиму | суре́митимемо, суре́митимем |
| 2 особа | суре́митимеш | суре́митимете |
| 3 особа | суре́митиме | суре́митимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | суре́млю | суре́мимо, суре́мим |
| 2 особа | суре́миш | суре́мите |
| 3 особа | суре́мить | суре́млять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| суре́млячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | суре́мив | суре́мили |
| жін. р. | суре́мила | |
| сер. р. | суре́мило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| суре́мивши | ||