| | |
| суре́мити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | суре́мити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | суре́ммо |
| 2 особа | суре́м | суре́мте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суре́митиму | суре́митимемо, суре́митимем |
| 2 особа | суре́митимеш | суре́митимете |
| 3 особа | суре́митиме | суре́митимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суре́млю | суре́мимо, суре́мим |
| 2 особа | суре́миш | суре́мите |
| 3 особа | суре́мить | суре́млять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| суре́млячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | суре́мив | суре́мили |
| жін. р. | суре́мила |
| сер. р. | суре́мило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| суре́мивши |
