| | |
| суфлюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | суфлюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | суфлю́ймо |
| 2 особа | суфлю́й | суфлю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суфлюва́тиму | суфлюва́тимемо, суфлюва́тимем |
| 2 особа | суфлюва́тимеш | суфлюва́тимете |
| 3 особа | суфлюва́тиме | суфлюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | суфлю́ю | суфлю́ємо, суфлю́єм |
| 2 особа | суфлю́єш | суфлю́єте |
| 3 особа | суфлю́є | суфлю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| суфлю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | суфлюва́в | суфлюва́ли |
| жін. р. | суфлюва́ла |
| сер. р. | суфлюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| суфлюва́вши |
