| | |
| схо́плюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | схо́плюватися, схо́плюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | схо́плюймося, схо́плюймось |
| 2 особа | схо́плюйся, схо́плюйсь | схо́плюйтеся, схо́плюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | схо́плюватимуся, схо́плюватимусь | схо́плюватимемося, схо́плюватимемось, схо́плюватимемся |
| 2 особа | схо́плюватимешся | схо́плюватиметеся, схо́плюватиметесь |
| 3 особа | схо́плюватиметься | схо́плюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | схо́плююся, схо́плююсь | схо́плюємося, схо́плюємось, схо́плюємся |
| 2 особа | схо́плюєшся | схо́плюєтеся, схо́плюєтесь |
| 3 особа | схо́плюється | схо́плюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| схо́плюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | схо́плювався, схо́плювавсь | схо́плювалися, схо́плювались |
| жін. р. | схо́плювалася, схо́плювалась |
| сер. р. | схо́плювалося, схо́плювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| схо́плювавшись |
