| сюртуко́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сюртуко́вий | сюртуко́ва | сюртуко́ве | сюртуко́ві |
| родовий | сюртуко́вого | сюртуко́вої | сюртуко́вого | сюртуко́вих |
| давальний | сюртуко́вому | сюртуко́вій | сюртуко́вому | сюртуко́вим |
| знахідний | сюртуко́вий | сюртуко́ву | сюртуко́ве | сюртуко́ві |
| орудний | сюртуко́вим | сюртуко́вою | сюртуко́вим | сюртуко́вими |
| місцевий | на/у сюртуко́вому, сюртуко́вім | на/у сюртуко́вій | на/у сюртуко́вому, сюртуко́вім | на/у сюртуко́вих |