сіро-зеленува́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сіро-зеленува́тий | сіро-зеленува́та | сіро-зеленува́те | сіро-зеленува́ті |
родовий | сіро-зеленува́того | сіро-зеленува́тої | сіро-зеленува́того | сіро-зеленува́тих |
давальний | сіро-зеленува́тому | сіро-зеленува́тій | сіро-зеленува́тому | сіро-зеленува́тим |
знахідний | сіро-зеленува́тий, сіро-зеленува́того | сіро-зеленува́ту | сіро-зеленува́те | сіро-зеленува́ті, сіро-зеленува́тих |
орудний | сіро-зеленува́тим | сіро-зеленува́тою | сіро-зеленува́тим | сіро-зеленува́тими |
місцевий | на/у сіро-зеленува́тому, сіро-зеленува́тім | на/у сіро-зеленува́тій | на/у сіро-зеленува́тому, сіро-зеленува́тім | на/у сіро-зеленува́тих |