| топонімі́чний – прикметник | ||||
| (від: топоні”міка) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | топонімі́чний | топонімі́чна | топонімі́чне | топонімі́чні |
| родовий | топонімі́чного | топонімі́чної | топонімі́чного | топонімі́чних |
| давальний | топонімі́чному | топонімі́чній | топонімі́чному | топонімі́чним |
| знахідний | топонімі́чний | топонімі́чну | топонімі́чне | топонімі́чні |
| орудний | топонімі́чним | топонімі́чною | топонімі́чним | топонімі́чними |
| місцевий | на/у топонімі́чному, топонімі́чнім | на/у топонімі́чній | на/у топонімі́чному, топонімі́чнім | на/у топонімі́чних |