| торце́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | торце́вий | торце́ва | торце́ве | торце́ві |
| родовий | торце́вого | торце́вої | торце́вого | торце́вих |
| давальний | торце́вому | торце́вій | торце́вому | торце́вим |
| знахідний | торце́вий | торце́ву | торце́ве | торце́ві |
| орудний | торце́вим | торце́вою | торце́вим | торце́вими |
| місцевий | на/у торце́вому, торце́вім | на/у торце́вій | на/у торце́вому, торце́вім | на/у торце́вих |