| трачі́в – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трачі́в | траче́ва | траче́ве | траче́ві |
| родовий | траче́вого | траче́вої | траче́вого | траче́вих |
| давальний | траче́вому | траче́вій | траче́вому | траче́вим |
| знахідний | трачі́в, траче́вого | траче́ву | траче́ве | траче́ві, траче́вих |
| орудний | траче́вим | траче́вою | траче́вим | траче́вими |
| місцевий | на/у траче́вому, траче́вім | на/у траче́вій | на/у траче́вому, траче́вім | на/у траче́вих |