трелюва́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | трелюва́льний | трелюва́льна | трелюва́льне | трелюва́льні |
родовий | трелюва́льного | трелюва́льної | трелюва́льного | трелюва́льних |
давальний | трелюва́льному | трелюва́льній | трелюва́льному | трелюва́льним |
знахідний | трелюва́льний | трелюва́льну | трелюва́льне | трелюва́льні |
орудний | трелюва́льним | трелюва́льною | трелюва́льним | трелюва́льними |
місцевий | на/у трелюва́льному, трелюва́льнім | на/у трелюва́льній | на/у трелюва́льному, трелюва́льнім | на/у трелюва́льних |