тремтя́чий1 – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тремтя́чий | тремтя́ча | тремтя́че | тремтя́чі |
родовий | тремтя́чого | тремтя́чої | тремтя́чого | тремтя́чих |
давальний | тремтя́чому | тремтя́чій | тремтя́чому | тремтя́чим |
знахідний | тремтя́чий, тремтя́чого | тремтя́чу | тремтя́че | тремтя́чі, тремтя́чих |
орудний | тремтя́чим | тремтя́чою | тремтя́чим | тремтя́чими |
місцевий | на/у тремтя́чому, тремтя́чім | на/у тремтя́чій | на/у тремтя́чому, тремтя́чім | на/у тремтя́чих |