тривиміро́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тривиміро́вий | тривиміро́ва | тривиміро́ве | тривиміро́ві |
родовий | тривиміро́вого | тривиміро́вої | тривиміро́вого | тривиміро́вих |
давальний | тривиміро́вому | тривиміро́вій | тривиміро́вому | тривиміро́вим |
знахідний | тривиміро́вий | тривиміро́ву | тривиміро́ве | тривиміро́ві |
орудний | тривиміро́вим | тривиміро́вою | тривиміро́вим | тривиміро́вими |
місцевий | на/у тривиміро́вому, тривиміро́вім | на/у тривиміро́вій | на/у тривиміро́вому, тривиміро́вім | на/у тривиміро́вих |