тривіа́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тривіа́льний | тривіа́льна | тривіа́льне | тривіа́льні |
родовий | тривіа́льного | тривіа́льної | тривіа́льного | тривіа́льних |
давальний | тривіа́льному | тривіа́льній | тривіа́льному | тривіа́льним |
знахідний | тривіа́льний, тривіа́льного | тривіа́льну | тривіа́льне | тривіа́льні, тривіа́льних |
орудний | тривіа́льним | тривіа́льною | тривіа́льним | тривіа́льними |
місцевий | на/у тривіа́льному, тривіа́льнім | на/у тривіа́льній | на/у тривіа́льному, тривіа́льнім | на/у тривіа́льних |