| трилемі́шний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трилемі́шний | трилемі́шна | трилемі́шне | трилемі́шні |
| родовий | трилемі́шного | трилемі́шної | трилемі́шного | трилемі́шних |
| давальний | трилемі́шному | трилемі́шній | трилемі́шному | трилемі́шним |
| знахідний | трилемі́шний | трилемі́шну | трилемі́шне | трилемі́шні |
| орудний | трилемі́шним | трилемі́шною | трилемі́шним | трилемі́шними |
| місцевий | на/у трилемі́шному, трилемі́шнім | на/у трилемі́шній | на/у трилемі́шному, трилемі́шнім | на/у трилемі́шних |