трилісе́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | трилісе́цький | трилісе́цька | трилісе́цьке | трилісе́цькі |
родовий | трилісе́цького | трилісе́цької | трилісе́цького | трилісе́цьких |
давальний | трилісе́цькому | трилісе́цькій | трилісе́цькому | трилісе́цьким |
знахідний | трилісе́цький, трилісе́цького | трилісе́цьку | трилісе́цьке | трилісе́цькі, трилісе́цьких |
орудний | трилісе́цьким | трилісе́цькою | трилісе́цьким | трилісе́цькими |
місцевий | на/у трилісе́цькому, трилісе́цькім | на/у трилісе́цькій | на/у трилісе́цькому, трилісе́цькім | на/у трилісе́цьких |