| триномі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | триномі́чний | триномі́чна | триномі́чне | триномі́чні |
| родовий | триномі́чного | триномі́чної | триномі́чного | триномі́чних |
| давальний | триномі́чному | триномі́чній | триномі́чному | триномі́чним |
| знахідний | триномі́чний | триномі́чну | триномі́чне | триномі́чні |
| орудний | триномі́чним | триномі́чною | триномі́чним | триномі́чними |
| місцевий | на/у триномі́чному, триномі́чнім | на/у триномі́чній | на/у триномі́чному, триномі́чнім | на/у триномі́чних |