трирядко́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | трирядко́вий | трирядко́ва | трирядко́ве | трирядко́ві |
родовий | трирядко́вого | трирядко́вої | трирядко́вого | трирядко́вих |
давальний | трирядко́вому | трирядко́вій | трирядко́вому | трирядко́вим |
знахідний | трирядко́вий | трирядко́ву | трирядко́ве | трирядко́ві |
орудний | трирядко́вим | трирядко́вою | трирядко́вим | трирядко́вими |
місцевий | на/у трирядко́вому, трирядко́вім | на/у трирядко́вій | на/у трирядко́вому, трирядко́вім | на/у трирядко́вих |