трисвяти́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | трисвяти́й | трисвята́ | трисвяте́ | трисвяті́ |
родовий | трисвято́го | трисвято́ї | трисвято́го | трисвяти́х |
давальний | трисвято́му | трисвяті́й | трисвято́му | трисвяти́м |
знахідний | трисвяти́й, трисвято́го | трисвяту́ | трисвяте́ | трисвяті́, трисвяти́х |
орудний | трисвяти́м | трисвято́ю | трисвяти́м | трисвяти́ми |
місцевий | на/у трисвято́му, трисвяті́м | на/у трисвяті́й | на/у трисвято́му, трисвяті́м | на/у трисвяти́х |