трифтонгі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | трифтонгі́чний | трифтонгі́чна | трифтонгі́чне | трифтонгі́чні |
родовий | трифтонгі́чного | трифтонгі́чної | трифтонгі́чного | трифтонгі́чних |
давальний | трифтонгі́чному | трифтонгі́чній | трифтонгі́чному | трифтонгі́чним |
знахідний | трифтонгі́чний | трифтонгі́чну | трифтонгі́чне | трифтонгі́чні |
орудний | трифтонгі́чним | трифтонгі́чною | трифтонгі́чним | трифтонгі́чними |
місцевий | на/у трифтонгі́чному, трифтонгі́чнім | на/у трифтонгі́чній | на/у трифтонгі́чному, трифтонгі́чнім | на/у трифтонгі́чних |