триєди́ний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | триєди́ний | триєди́на | триєди́не | триєди́ні |
родовий | триєди́ного | триєди́ної | триєди́ного | триєди́них |
давальний | триєди́ному | триєди́ній | триєди́ному | триєди́ним |
знахідний | триєди́ний, триєди́ного | триєди́ну | триєди́не | триєди́ні, триєди́них |
орудний | триєди́ним | триєди́ною | триєди́ним | триєди́ними |
місцевий | на/у триєди́ному, триєди́нім | на/у триєди́ній | на/у триєди́ному, триєди́нім | на/у триєди́них |