| | |
| трою́дити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | трою́дити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | трою́дьмо |
| 2 особа | трою́дь | трою́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | трою́дитиму | трою́дитимемо, трою́дитимем |
| 2 особа | трою́дитимеш | трою́дитимете |
| 3 особа | трою́дитиме | трою́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | трою́джу | трою́димо, трою́дим |
| 2 особа | трою́диш | трою́дите |
| 3 особа | трою́дить | трою́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| трою́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | трою́див | трою́дили |
| жін. р. | трою́дила |
| сер. р. | трою́дило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| трою́дивши |
