| трійка́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (візник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | трійка́р | трійкарі́ |
| родовий | трійкаря́ | трійкарі́в |
| давальний | трійкаре́ві, трійкарю́ | трійкаря́м |
| знахідний | трійкаря́ | трійкарі́в |
| орудний | трійкаре́м | трійкаря́ми |
| місцевий | на/у трійкаре́ві, трійкарю́, трійкарі́ | на/у трійкаря́х |
| кличний | трійка́рю | трійкарі́ |
| [арх.] |