| тужли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тужли́вий | тужли́ва | тужли́ве | тужли́ві |
| родовий | тужли́вого | тужли́вої | тужли́вого | тужли́вих |
| давальний | тужли́вому | тужли́вій | тужли́вому | тужли́вим |
| знахідний | тужли́вий, тужли́вого | тужли́ву | тужли́ве | тужли́ві, тужли́вих |
| орудний | тужли́вим | тужли́вою | тужли́вим | тужли́вими |
| місцевий | на/у тужли́вому, тужли́вім | на/у тужли́вій | на/у тужли́вому, тужли́вім | на/у тужли́вих |