| тулубе́ць – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | тулубе́ць | тулубці́ |
| родовий | тулубця́ | тулубці́в |
| давальний | тулубцю́, тулубце́ві | тулубця́м |
| знахідний | тулубе́ць | тулубці́ |
| орудний | тулубце́м | тулубця́ми |
| місцевий | на/у тулубці́, тулубцю́ | на/у тулубця́х |
| кличний | тулубцю́* | тулубці́* |