| тупоголо́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тупоголо́вий | тупоголо́ва | тупоголо́ве | тупоголо́ві |
| родовий | тупоголо́вого | тупоголо́вої | тупоголо́вого | тупоголо́вих |
| давальний | тупоголо́вому | тупоголо́вій | тупоголо́вому | тупоголо́вим |
| знахідний | тупоголо́вий, тупоголо́вого | тупоголо́ву | тупоголо́ве | тупоголо́ві, тупоголо́вих |
| орудний | тупоголо́вим | тупоголо́вою | тупоголо́вим | тупоголо́вими |
| місцевий | на/у тупоголо́вому, тупоголо́вім | на/у тупоголо́вій | на/у тупоголо́вому, тупоголо́вім | на/у тупоголо́вих |
| [розм.] | ||||