| тупока́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тупока́нтний | тупока́нтна | тупока́нтне | тупока́нтні |
| родовий | тупока́нтного | тупока́нтної | тупока́нтного | тупока́нтних |
| давальний | тупока́нтному | тупока́нтній | тупока́нтному | тупока́нтним |
| знахідний | тупока́нтний | тупока́нтну | тупока́нтне | тупока́нтні |
| орудний | тупока́нтним | тупока́нтною | тупока́нтним | тупока́нтними |
| місцевий | на/у тупока́нтному, тупока́нтнім | на/у тупока́нтній | на/у тупока́нтному, тупока́нтнім | на/у тупока́нтних |