| тупоку́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тупоку́тний | тупоку́тна | тупоку́тне | тупоку́тні |
| родовий | тупоку́тного | тупоку́тної | тупоку́тного | тупоку́тних |
| давальний | тупоку́тному | тупоку́тній | тупоку́тному | тупоку́тним |
| знахідний | тупоку́тний | тупоку́тну | тупоку́тне | тупоку́тні |
| орудний | тупоку́тним | тупоку́тною | тупоку́тним | тупоку́тними |
| місцевий | на/у тупоку́тному, тупоку́тнім | на/у тупоку́тній | на/у тупоку́тному, тупоку́тнім | на/у тупоку́тних |