| тупори́лий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тупори́лий | тупори́ла | тупори́ле | тупори́лі |
| родовий | тупори́лого | тупори́лої | тупори́лого | тупори́лих |
| давальний | тупори́лому | тупори́лій | тупори́лому | тупори́лим |
| знахідний | тупори́лий, тупори́лого | тупори́лу | тупори́ле | тупори́лі, тупори́лих |
| орудний | тупори́лим | тупори́лою | тупори́лим | тупори́лими |
| місцевий | на/у тупори́лому, тупори́лім | на/у тупори́лій | на/у тупори́лому, тупори́лім | на/у тупори́лих |