| тупоу́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тупоу́мний | тупоу́мна | тупоу́мне | тупоу́мні |
| родовий | тупоу́много | тупоу́мної | тупоу́много | тупоу́мних |
| давальний | тупоу́мному | тупоу́мній | тупоу́мному | тупоу́мним |
| знахідний | тупоу́мний, тупоу́много | тупоу́мну | тупоу́мне | тупоу́мні, тупоу́мних |
| орудний | тупоу́мним | тупоу́мною | тупоу́мним | тупоу́мними |
| місцевий | на/у тупоу́мному, тупоу́мнім | на/у тупоу́мній | на/у тупоу́мному, тупоу́мнім | на/у тупоу́мних |