| тупохо́дий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тупохо́дий | тупохо́да | тупохо́де | тупохо́ді |
| родовий | тупохо́дого | тупохо́дої | тупохо́дого | тупохо́дих |
| давальний | тупохо́дому | тупохо́дій | тупохо́дому | тупохо́дим |
| знахідний | тупохо́дий | тупохо́ду | тупохо́де | тупохо́ді |
| орудний | тупохо́дим | тупохо́дою | тупохо́дим | тупохо́дими |
| місцевий | на/у тупохо́дому, тупохо́дім | на/у тупохо́дій | на/у тупохо́дому, тупохо́дім | на/у тупохо́дих |
| [розм.] | ||||