| | |
| тупцюва́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тупцюва́тися, тупцюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тупцю́ймося, тупцю́ймось |
| 2 особа | тупцю́йся, тупцю́йсь | тупцю́йтеся, тупцю́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тупцюва́тимуся, тупцюва́тимусь | тупцюва́тимемося, тупцюва́тимемось, тупцюва́тимемся |
| 2 особа | тупцюва́тимешся | тупцюва́тиметеся, тупцюва́тиметесь |
| 3 особа | тупцюва́тиметься | тупцюва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тупцю́юся, тупцю́юсь | тупцю́ємося, тупцю́ємось, тупцю́ємся |
| 2 особа | тупцю́єшся | тупцю́єтеся, тупцю́єтесь |
| 3 особа | тупцю́ється | тупцю́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тупцю́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тупцюва́вся, тупцюва́всь | тупцюва́лися, тупцюва́лись |
| жін. р. | тупцюва́лася, тупцюва́лась |
| сер. р. | тупцюва́лося, тупцюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тупцюва́вшись |
