| | |
| турля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | турля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | турля́ймо |
| 2 особа | турля́й | турля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | турля́тиму | турля́тимемо, турля́тимем |
| 2 особа | турля́тимеш | турля́тимете |
| 3 особа | турля́тиме | турля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | турля́ю | турля́ємо, турля́єм |
| 2 особа | турля́єш | турля́єте |
| 3 особа | турля́є | турля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| турля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | турля́в | турля́ли |
| жін. р. | турля́ла |
| сер. р. | турля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| турля́вши |
