| ту́рчин – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (турок) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ту́рчин | ту́рчини |
| родовий | ту́рчина | ту́рчинів |
| давальний | ту́рчинові, ту́рчину | ту́рчинам |
| знахідний | ту́рчина | ту́рчинів |
| орудний | ту́рчином | ту́рчинами |
| місцевий | на/у ту́рчинові, ту́рчині | на/у ту́рчинах |
| кличний | ту́рчине | ту́рчини |
| [арх.] |