| тютюнокурі́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | тютюнокурі́ння | |
| родовий | тютюнокурі́ння | |
| давальний | тютюнокурі́нню | |
| знахідний | тютюнокурі́ння | |
| орудний | тютюнокурі́нням | |
| місцевий | на/у тютюнокурі́нні, тютюнокурі́нню | |
| кличний | тютюнокурі́ння* |