| | | | |
| тягодуттьови́й – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | тягодуттьови́й | тягодуттьова́ | тягодуттьове́ | тягодуттьові́ |
| родовий | тягодуттьово́го | тягодуттьово́ї | тягодуттьово́го | тягодуттьови́х |
| давальний | тягодуттьово́му | тягодуттьові́й | тягодуттьово́му | тягодуттьови́м |
| знахідний | тягодуттьови́й, тягодуттьово́го | тягодуттьову́ | тягодуттьове́ | тягодуттьові́, тягодуттьови́х |
| орудний | тягодуттьови́м | тягодуттьово́ю | тягодуттьови́м | тягодуттьови́ми |
| місцевий | на/у тягодуттьово́му, тягодуттьові́м | на/у тягодуттьові́й | на/у тягодуттьово́му, тягодуттьові́м | на/у тягодуттьови́х |
