| тягу́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тягу́чий | тягу́ча | тягу́че | тягу́чі |
| родовий | тягу́чого | тягу́чої | тягу́чого | тягу́чих |
| давальний | тягу́чому | тягу́чій | тягу́чому | тягу́чим |
| знахідний | тягу́чий, тягу́чого | тягу́чу | тягу́че | тягу́чі, тягу́чих |
| орудний | тягу́чим | тягу́чою | тягу́чим | тягу́чими |
| місцевий | на/у тягу́чому, тягу́чім | на/у тягу́чій | на/у тягу́чому, тягу́чім | на/у тягу́чих |