| | |
| тя́митися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тя́митися, тя́митись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тя́ммося, тя́ммось |
| 2 особа | тя́мся | тя́мтеся, тя́мтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тя́митимуся, тя́митимусь | тя́митимемося, тя́митимемось, тя́митимемся |
| 2 особа | тя́митимешся | тя́митиметеся, тя́митиметесь |
| 3 особа | тя́митиметься | тя́митимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тя́млюся, тя́млюсь | тя́мимося, тя́мимось, тя́мимся |
| 2 особа | тя́мишся | тя́митеся, тя́митесь |
| 3 особа | тя́миться | тя́мляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тя́млячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тя́мився, тя́мивсь | тя́милися, тя́мились |
| жін. р. | тя́милася, тя́милась |
| сер. р. | тя́милося, тя́милось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тя́мившись |
