| | |
| убезпеча́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (покладатися на щось; мати надію) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убезпеча́тися, убезпеча́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убезпеча́ймося, убезпеча́ймось |
| 2 особа | убезпеча́йся, убезпеча́йсь | убезпеча́йтеся, убезпеча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убезпеча́тимуся, убезпеча́тимусь | убезпеча́тимемося, убезпеча́тимемось, убезпеча́тимемся |
| 2 особа | убезпеча́тимешся | убезпеча́тиметеся, убезпеча́тиметесь |
| 3 особа | убезпеча́тиметься | убезпеча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убезпеча́юся, убезпеча́юсь | убезпеча́ємося, убезпеча́ємось, убезпеча́ємся |
| 2 особа | убезпеча́єшся | убезпеча́єтеся, убезпеча́єтесь |
| 3 особа | убезпеча́ється | убезпеча́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| убезпеча́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | убезпеча́вся, убезпеча́всь | убезпеча́лися, убезпеча́лись |
| жін. р. | убезпеча́лася, убезпеча́лась |
| сер. р. | убезпеча́лося, убезпеча́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| убезпеча́вшись |
