| | |
| убіля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убіля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убіля́ймо |
| 2 особа | убіля́й | убіля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убіля́тиму | убіля́тимемо, убіля́тимем |
| 2 особа | убіля́тимеш | убіля́тимете |
| 3 особа | убіля́тиме | убіля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убіля́ю | убіля́ємо, убіля́єм |
| 2 особа | убіля́єш | убіля́єте |
| 3 особа | убіля́є | убіля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| убіля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | убіля́в | убіля́ли |
| жін. р. | убіля́ла |
| сер. р. | убіля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| убіля́вши |
