| уве́ргнутий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уве́ргнутий | уве́ргнута | уве́ргнуте | уве́ргнуті |
| родовий | уве́ргнутого | уве́ргнутої | уве́ргнутого | уве́ргнутих |
| давальний | уве́ргнутому | уве́ргнутій | уве́ргнутому | уве́ргнутим |
| знахідний | уве́ргнутий, уве́ргнутого | уве́ргнуту | уве́ргнуте | уве́ргнуті, уве́ргнутих |
| орудний | уве́ргнутим | уве́ргнутою | уве́ргнутим | уве́ргнутими |
| місцевий | на/в уве́ргнутому, уве́ргнутім | на/в уве́ргнутій | на/в уве́ргнутому, уве́ргнутім | на/в уве́ргнутих |