| | |
| уверну́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (уникнути удару) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уверну́тися, уверну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уверні́мося, уверні́мось, уверні́мся |
| 2 особа | уверни́ся, уверни́сь | уверні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уверну́ся, уверну́сь | увернемо́ся, увернемо́сь, уверне́мся |
| 2 особа | уверне́шся | увернете́ся, увернете́сь |
| 3 особа | уверне́ться | уверну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | уверну́вся, уверну́всь | уверну́лися, уверну́лись |
| жін.р. | уверну́лася, уверну́лась |
| сер.р. | уверну́лося, уверну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уверну́вшись |
