| | |
| уво́дити1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (примушувати або допомагати зайти куди-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уво́дити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уво́дьмо |
| 2 особа | уво́дь | уво́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уво́дитиму | уво́дитимемо, уво́дитимем |
| 2 особа | уво́дитимеш | уво́дитимете |
| 3 особа | уво́дитиме | уво́дитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уво́джу | уво́димо, уво́дим |
| 2 особа | уво́диш | уво́дите |
| 3 особа | уво́дить | уво́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уво́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уво́див | уво́дили |
| жін. р. | уво́дила |
| сер. р. | уво́дило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уво́дивши |
