| | |
| уві́нчуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уві́нчуватися, уві́нчуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уві́нчуймося, уві́нчуймось |
| 2 особа | уві́нчуйся, уві́нчуйсь | уві́нчуйтеся, уві́нчуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уві́нчуватимуся, уві́нчуватимусь | уві́нчуватимемося, уві́нчуватимемось, уві́нчуватимемся |
| 2 особа | уві́нчуватимешся | уві́нчуватиметеся, уві́нчуватиметесь |
| 3 особа | уві́нчуватиметься | уві́нчуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уві́нчуюся, уві́нчуюсь | уві́нчуємося, уві́нчуємось, уві́нчуємся |
| 2 особа | уві́нчуєшся | уві́нчуєтеся, уві́нчуєтесь |
| 3 особа | уві́нчується | уві́нчуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уві́нчуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уві́нчувався, уві́нчувавсь | уві́нчувалися, уві́нчувались |
| жін. р. | уві́нчувалася, уві́нчувалась |
| сер. р. | уві́нчувалося, уві́нчувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уві́нчувавшись |
