| уві́рчений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уві́рчений | уві́рчена | уві́рчене | уві́рчені |
| родовий | уві́рченого | уві́рченої | уві́рченого | уві́рчених |
| давальний | уві́рченому | уві́рченій | уві́рченому | уві́рченим |
| знахідний | уві́рчений | уві́рчену | уві́рчене | уві́рчені |
| орудний | уві́рченим | уві́рченою | уві́рченим | уві́рченими |
| місцевий | на/в уві́рченому, уві́рченім | на/в уві́рченій | на/в уві́рченому, уві́рченім | на/в уві́рчених |