| | |
| увіща́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | увіща́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увіща́ймо |
| 2 особа | увіща́й | увіща́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увіща́тиму | увіща́тимемо, увіща́тимем |
| 2 особа | увіща́тимеш | увіща́тимете |
| 3 особа | увіща́тиме | увіща́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увіща́ю | увіща́ємо, увіща́єм |
| 2 особа | увіща́єш | увіща́єте |
| 3 особа | увіща́є | увіща́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| увіща́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | увіща́в | увіща́ли |
| жін. р. | увіща́ла |
| сер. р. | увіща́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| увіща́вши |
